Requiem aeternam: текст і переклад
Перед першими словами: Спів починається не одразу: спершу самі духові. Мелодія піднімається на кілька нот і тут же повертається вниз, ніби крок уперед і назад.
- Requiem aeternam dona eis, Domine,Спокій вічний дай їм, Господи,Голоси вступають по черзі: баси, за ними тенори, потім альти й сопрано.
- et lux perpetua luceat eis.і світло невгасне нехай сяє їм.
- Te decet hymnus, Deus, in Sion,Тобі належить хвала, Боже, в Сіоні,Сопрано соло. Мелодія тут - церковний наспів, старший за Моцарта на кілька століть: його співали в храмах задовго до нього.
- et tibi reddetur votum in Jerusalem.і Тобі складуть обітницю в Єрусалимі.
- Exaudi orationem meam,Почуй молитву мою,
- ad te omnis caro veniet.до Тебе прийде кожна плоть.«До Тебе прийде кожна плоть»: на цих словах музика сповзає вниз найменшими кроками, які є, - ніби сходинка за сходинкою.
- Requiem aeternam dona eis, Domine,Спокій вічний дай їм, Господи,
- et lux perpetua luceat eis.і світло невгасне нехай сяє їм.Останній акорд не звучить як кінець: він ніби просить продовження. Паузи немає - одразу починається Kyrie.
Натисніть «Грати» або пробіл: на сцені засвітяться ті, хто співає і грає цієї миті, а тут з'явиться текст. Поки тиша, натисніть на будь-яку групу, щоб дізнатися, хто це.
Рукопис: перша сторінка Реквієму
Аркуш 1 партитури, яку після смерті Моцарта передали замовнику. Introitus - єдина частина, яку Моцарт закінчив повністю, тож уся музика на сторінці записана його рукою, від першої до останньої ноти оркестру.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Про частину
Починає сам оркестр, без співу: два фаготи й два басетгорни - духові з низьким м'яким звуком. Потім вступають баси, за ними тенори, далі альти й останніми сопрано. Це єдина частина, яку Моцарт закінчив повністю, разом з оркестром.
Перші сім тактів грає сам оркестр: фаготи й басетгорни по черзі ведуть мелодію, а струнні тримають рівний крок, у темпі повільної ходи. Потім вступає хор. На «Te decet hymnus» усе стихає: сопрано соло співає давній церковний наспів майже без супроводу. Наприкінці музика не зупиняється - останній акорд лишається незавершеним і одразу переходить у Kyrie.
Варто знати
Мелодія початку взята не з порожнього місця: вона майже повторює жалобну музику Генделя, написану 1737 року на смерть англійської королеви Кароліни. Моцарт добре знав Генделя й сам переробляв його твори на замовлення, тож освічений слухач того часу мав цей натяк упізнати.
В оркестрі немає флейт і гобоїв, найсвітліших духових. Замість них басетгорни, м'які й приглушені: звідси темне звучання.
Мелодія соло «Te decet hymnus» - не вигадка Моцарта, а церковний наспів, якому вже тоді було близько тисячі років. Його називають «блукаючим тоном», бо він не тримається однієї опорної ноти, а переходить з неї на іншу. Моцарт вставив цей давній спів усередину своєї музики - тому соло й звучить інакше, ніж усе довкола.
Імовірно, саме цю частину разом із Kyrie виконали 10 грудня 1791 року на заупокійній службі за Моцартом у віденській церкві святого Михаїла, через п'ять днів після його смерті.
Це єдина частина, яку Моцарт закінчив повністю, з усім оркестром. Далі в рукописі - лише голоси, бас і підказки для інструментів.
Ре мінор для Моцарта - тональність потойбічного: у ній звучить Командор у «Дон Жуані» і фортепіанний концерт № 20.
5 грудня 1826 року, у тридцять п'яті роковини смерті Моцарта, його молодший син Франц Ксавер Вольфганг диригував Реквіємом у Львові, у соборі святого Юра. Співав хор, який він сам заснував. Франц Ксавер - теж композитор і піаніст - прожив у Галичині близько тридцяти років.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.