Rex tremendae: текст і переклад
- Rex tremendae majestatis,Царю страшної величі,Три удари на слові «Rex», між ними тиша. Пунктирний ритм у XVIII столітті означав вихід монарха.
- qui salvandos salvas gratis,Ти, хто спасенних спасаєш даром,
- salva me, fons pietatis.спаси мене, джерело милосердя.На «salva me» гучність падає, ритм розправляється. Прохання замість вигуку.
Натисніть «Грати» або пробіл: на сцені засвітяться ті, хто співає і грає цієї миті, а тут з'явиться текст. Поки тиша, натисніть на будь-яку групу, щоб дізнатися, хто це.
Рукопис: перша сторінка Rex tremendae
Аркуш 74 робочої партитури. Перша скрипка й бас від першого такту ведуть ритм із поштовхом - довга нота, коротка, - а хор поки має одне слово: «Rex».
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Про частину
Оркестр починає важким ритмом, під який у ті часи виходив монарх. Хор тричі вигукує «Rex» - «Царю», - і після кожного вигуку западає тиша. А в останніх тактах вся урочистість зникає: лишається тихе «спаси мене», бо просять уже не в царя, а в того, хто може помилувати.
Струнні починають різким ритмом із поштовхом - довга нота, коротка, знову довга: так у музиці того часу позначали урочистий вихід монарха. Хор тричі вигукує «Rex», коротко, і після кожного вигуку тиша. Далі голоси накладаються один на одного й ніби перебивають один одного, але ритм не відпускає ні на мить. В останніх тактах все урочисте зникає, гучність падає, і «salva me» - «спаси мене» - звучить майже пошепки.
Варто знати
Повна назва частини - «Rex tremendae majestatis», «Царю страшної величі». Слово «tremendae» походить від того самого кореня, що й «tremor» - «тремтіння» з Dies irae. Буквально це «Цар, від якого тремтять»: та сама дрож, що була дві частини тому, тепер стоїть у титулі.
Пунктирний ритм - прикмета «французької увертюри»: такою музикою при дворах XVII-XVIII століть супроводжували вихід короля.
«Qui salvandos salvas gratis» - «Ти, хто спасає безплатно». Латинське «gratis» означає «ні за що, без плати»: за католицьким ученням спасіння не можна заслужити добрими справами чи купити, його дають як подарунок. Тому далі й просять не нагороди, а милості.
Як і в усій секвенції, Моцарт залишив тут голоси, бас і кілька оркестрових мотивів. Решту інструментів дописав Зюсмайр.
Rex tremendae - найкоротша частина «дня гніву», 22 такти. Одразу за нею йде найдовша, Recordare, - 130 тактів. Після двох хвилин царської величі - п'ять-шість хвилин тихого прохання.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.