Hear Closely
EN
Частини
  1. 01 Requiem aeternamСпокій вічний Вступ4–5 хв
  2. 02 Kyrie eleisonГосподи, помилуй 2.5–3 хв
  3. 03 Dies iraeДень гніву Секвенція2 хв
  4. 04 Tuba mirumСурма 3–3.5 хв
  5. 05 Rex tremendaeЦарю страшної величі 2 хв
  6. 06 RecordareЗгадай 5–6 хв
  7. 07 ConfutatisПрокляті 2.5 хв
  8. 08 LacrimosaСлізний день 3 хв
  9. 09 Domine JesuГосподи Ісусе Христе Оферторій3.5–4 хв
  10. 10 HostiasЖертви й молитви 4 хв
  11. 11 SanctusСвят 1.5–2 хв
  12. 12 BenedictusБлагословен 5 хв
  13. 13 Agnus DeiАгнче Божий 3–3.5 хв
  14. 14 Lux aeternaСвітло вічне Причастя5–6 хв
Ще
English

Requiem aeternam · спокій вічний

Молитва за тих, кого вже не повернути.

Її співають, коли слова вже нічого не змінять, і саме тому кожне з них важить так багато.

01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14

Про цей проєкт

Реквієм, який можна зрозуміти з першого прослуховування

У концертному залі Реквієм Моцарта звучить п'ятдесят хвилин поспіль, латиною і без пояснень. Багато хто чує в ньому лише «щось величне й сумне» і виходить із відчуттям, що головне пройшло повз.

Цей сайт розбирає твір частина за частиною: що звучить цієї миті, про що співає хор, хто стоїть на сцені і де в рукописі зупинилася рука Моцарта. Нот знати не треба: усе пояснено через те, що ви чуєте.

Мета проста: щоб після цих сторінок Реквієм у залі чи в навушниках звучав для вас не як стара церковна музика, а як розмова про смерть, пам'ять і милість, у якій ви розумієте кожне слово.

  • 14частин із текстом і перекладом
  • 13сторінок рукопису з поясненнями
  • 1791рік, у якому робота обірвалася

Три речі про цей твір

  1. Не концерт, а прохання

    Реквієм - заупокійна меса. Хор співає латиною не про смерть, а до Бога за тих, хто помер: дай їм спокій, визволи, прийми. Для людей XVIII століття це була не музика для роздумів, а прохання, яке мало подіяти.

  2. Похмурий від першого такту

    Близько 50 хвилин: хор, четверо солістів, оркестр. Флейт і гобоїв Моцарт не взяв, замість них - басетгорни, м'які й приглушені. Тому звук лягає низько з першої ноти: світлих тембрів згори просто немає.

  3. Суперечка без відповіді

    Текст сперечається сам із собою: то день гніву і Суддя, перед яким нічого не сховати, то прохання про милість. Відповіді він не дає, і на цій напрузі тримається весь твір.

Що сталося в 1791 році

  1. 1791 Відень Моцарту 35, і роботи більше, ніж часу: «Чарівна флейта», «Милосердя Тита» для Праги, концерт для кларнета. Реквієм доводиться вписувати між ними.
  2. літо Замовлення Влітку через посередника приходить замовлення на заупокійну месу, без імені замовника. Це граф Вальзеґґ: у лютому померла його дружина, їй було 20. Граф мав звичку купувати чужу музику й виконувати як свою.
  3. 5 грудня Смерть Моцарта Моцарт помирає близько першої ночі. Готовий лише Introitus. Від Kyrie до Hostias - чернетки: голоси, бас, підказки для оркестру. Для Sanctus, Benedictus і Agnus Dei його нот немає. Lacrimosa обривається після восьмого такту.
  4. 1792 Завершення Констанці потрібен гонорар, а замовник чекає партитуру. Йозеф Айблер береться за роботу, але зупиняється. Закінчує 25-річний учень Франц Ксавер Зюсмайр: дописує Lacrimosa й оркестр, а Sanctus, Benedictus і Agnus Dei пише сам.
  5. 1798 → 1984 Легенди Отрута, «реквієм для себе», таємничий посланець - ці історії пішли від Констанци й перших біографів. Сальєрі в них з'явився пізніше, з віденських чуток 1820-х, Пушкіна й «Амадея». Жодна не підтверджена.