17 і 22 березня 1830
Два концерти в Національному театрі
1 / 15
Два концерти в Національному театрі
Двадцятирічний Шопен двічі грає перед варшавською публікою свій попередній концерт, фа-мінорний. Диригує Кароль Курпінський. Одразу після цих вечорів Шопен береться за нову музику.
Програма вечора 11 жовтня 1830 року
Прощальним цей концерт назвали пізніше. Порядок номерів ми знаємо з листа, який Шопен написав Титусові наступного ранку.
1Симфонія Ґернераоркестр
«Почала Симфонія Ґернера» - більше про неї Шопен не пише нічого.
2Allegro з Концерту мі мінорФридерик Шопен, фортепіано; диригує Карло Соліва, італієць, професор співу варшавської консерваторії
Перша частина прозвучала окремо від решти концерту. Шопен грав на фортепіано віденського майстра Штрайхера й написав, що зіграв її зовсім легко. «Гучні оплески».
Слухати: I. Allegro maestoso3Арія з хором Карло СолівиАнна Волкув, співачка, учениця Соліви; хор
«Убрана як янголятко в блакитному», вона, за словами Шопена, «гарно проспівала». Диригував сам автор арії.
4Adagio з Концерту мі мінорФридерик Шопен, фортепіано
Повільна частина, Романс, прозвучала аж після арії: тоді було заведено розділяти великий твір іншими номерами.
Слухати: II. Larghetto5Rondo з Концерту мі мінорФридерик Шопен, фортепіано
Фінал ішов одразу за повільною частиною. Про те, як їх прийняли, у листі Шопена немає ні слова - лише те, що вони прозвучали.
Слухати: III. Vivace- Перерва
Публіка піднялася з буфету на сцену привітати Шопена.
6Увертюра до опери «Вільгельм Телль» Джоаккіно Россініоркестр
Нею почався другий відділ.
7Каватина з речитативом з опери «Діва озера» Джоаккіно РоссініКонстанція Ґладковська, співачка, учениця Соліви
Каватина - невелика арія; цю записали в іншій висоті, зручній для голосу співачки. Шопен запам'ятав, що Ґладковська вийшла «біло, з трояндами на голові».
8Фантазія на польські темиФридерик Шопен, фортепіано, з оркестром
Найдовше публіка плескала саме після цього номера. «Цього разу і я себе розумів, і оркестр себе розумів, і партер розпізнав», - написав Шопен. Після останньої мазурки, польського танцю, його викликали, і він «мав час чотири рази вклонитися».
За три тижні, 2 листопада, Шопен виїхав із Варшави. Цей вечір став його останнім виступом на батьківщині: наприкінці листопада у Варшаві почалося повстання, і до Польщі він більше не повернувся.
