Партитура 1880 року: Рондо
Перша сторінка фіналу. Він починається одразу після Романсу, без паузи, і має ритм краков'яка - швидкого танцю з-під Кракова.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Про частину
Фінал починається одразу після Романсу, без паузи: щойно була ніч при місяці - і вже ранок. Рояль веде легку танцювальну мелодію, вона повторюється кілька разів, а між повторами він грає дедалі швидші пасажі. Сам Шопен сказав про цю частину одним словом - «ефектне», і на пробах слухачам найбільше подобалася саме вона.
Головна мелодія фіналу легка й танцювальна. Рояль грає її на самому початку, і далі вона ще кілька разів повторюється, тож ми швидко до неї звикаємо.
Ловіть мить посередині частини: мелодія починається знову, але звучить трохи нижче, ніж досі, - ніби піаніст поставив руки на одну клавішу лівіше. За якихось десять секунд вона так само раптом піднімається на своє звичне місце. Біограф Шопена Фредерік Нікс називав такі місця «хитрими сюрпризами».
Почуйте це
Місця, які варто почути окремо
0:00 – 0:17
Пробудження
Після тихого кінця Романсу оркестр одразу будить різким танцювальним ритмом.
Варто знати
Рондо далося Шопенові найважче: у травні 1830 року він писав, що воно ще не закінчене, «а на це треба натхнення». Закінчив він його лише в серпні.
На домашній пробі слухачам найбільше сподобався саме фінал - «бо найзрозуміліший», як переказав Шопен.
Мелодія фіналу має ритм краков'яка - швидкого танцю з-під Кракова, де наголос часто падає не туди, куди чекаєш. Такий танець Шопен уже писав: «Рондо à la Krakowiak» він грав у Відні 1829 року й у Варшаві навесні 1830-го.
Через двадцять сім днів після від'їзду Шопена у Варшаві почалося повстання проти Російської імперії. Він був тоді у Відні й до Польщі вже не повернувся.
Найбільше оплесків на прем'єрі дісталося не концертові, а Фантазії на польські теми, якою Шопен закінчив вечір: його викликали, і він, за власними словами, «мав час чотири рази вклонитися». Про те, як прийняли Романс і фінал, у його листі немає ні слова.
2 листопада 1830 року, коли Шопен виїжджав із Варшави, друзі проводили його за міською заставою кантатою, яку написав для цього його вчитель Йозеф Ельснер.
У фіналі Конкурсу імені Шопена у Варшаві кожен піаніст грає з оркестром один із двох його концертів на вибір. Майже всі беруть цей: 2015 року так зробили дев'ятеро фіналістів із десяти. Але переможець 2025 року, Ерік Лу, грав інший - фа-мінорний.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.
