Партитура 1880 року: Романс
Перша сторінка повільної частини. Порівняйте її з першою сторінкою концерту: рядків помітно менше. Шопен залишив тут оркестр легким, щоб він не заглушав рояль.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Про частину
Повільна частина - як нічна пісня без слів. Шопен сам пояснив, якою вона має бути: спокійною, меланхолійною, «ніби замріяння гарної весняної пори, але при місяці». Оркестр тут легкий: гобоїв, труб, тромбона й литавр немає зовсім, а скрипки грають із сурдинами.
Слухайте, як мелодія повертається щоразу трохи інша, прибрана новими прикрасами, - так співаки прикрашали арії в італійській опері. А перед кінцем рояль ніби зупиняє час високими тихими звуками.
Почуйте це
Місця, які варто почути окремо
0:00 – 1:01
Струнні з сурдинами
Тихий вступ лише струнних. Сурдини приглушують звук - він стає м'яким і трохи сріблястим.
Варто знати
Сурдина - гребінець, який ставлять на струни скрипки. Шопен писав другові, що від неї звук стає «носовим, срібним», і що без сурдин ця частина «впала б».
Над частиною стоїть слово «Romance» - так тоді називали пісню без слів. Шопен у листах називав її просто Adagio.
Романс звучить у фільмі «Шоу Трумана» (1998).
Констанція Ґладковська була того вечора на сцені: у другому відділі прем'єри вона співала каватину Россіні. Шопен запам'ятав, що вона вийшла «біло, з трояндами на голові».
У книжках Романс часто називають «місячною весняною ніччю». Шопен написав інакше: «гарна весняна пора, але при місяці». Слово «ніч» додав пізніше його біограф Мавріцій Карасовський, і так воно пішло в переклади.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.
