Літо I: текст і переклад
Сонет із друку 1725 року, рядок за рядком, з перекладом. Літери - ті самі, що стоять над нотами.
- Sotto dura Staggion dal Sole accesa Langue l’huom, langue ’l gregge, ed arde il Pino;У важку пору, розпалену сонцем, знемагає людина, знемагає стадо, і горить сосна;Оркестр тихо, уривками, з паузами: спека, у якій немає сил рухатися.У нотах над цими тактами: «Languidezza per il caldo»
- Scioglie il Cucco la Voce, e tosto intesaзозуля подає голос, і одразу ж їй у відповідьСоліст: суцільний потік швидких нот. Зозуля - дві нижчі ноти в цьому потоці.У нотах над цими тактами: «Il Cucco»
- Canta la Tortorella e ’l gardelino.співають горлиця й щиглик.Соліст: горлиця - дві сусідні ноти, що гойдаються; потім щиглик - високі ноти, що швидко тремтять.У нотах над цими тактами: «La Tortorella · Il Gardellino»
- Zeffiro dolce spira, mà contesa Muove Borea improviso al suo vicino;Лагідно віє зефір, але раптом Борей здіймає сварку зі своїм сусідом;Скрипки ледь чутно - зефір; далі весь оркестр швидко й голосно - Борей.У нотах над цими тактами: «Zeffiretti dolci · Vento Borea»
- E piange il Pastorel, perche sospesa Teme fiera borasca, e ’l suo destino;і плаче пастух, бо боїться лютої бурі, що нависла, і своєї долі.Соліст майже сам, повільно й тихо - плач; потім вітер повертається.У нотах над цими тактами: «Il Pianto del Villanello»
Натисніть «Грати» або пробіл: на сцені засвітяться ті, хто грає цієї миті, а тут з'явиться рядок сонета. Поки тиша, натисніть на будь-яку групу, щоб дізнатися, хто це.
Ноти 1725 року: початок «Літа»
Середина сторінки в зошиті соліста: тут закінчується «Весна» й починається другий концерт. Над нотами видно і рядки сонета, і вказівки скрипалеві.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Ноти 1725 року: птахи, вітри і плач
Наступна сторінка тієї самої частини. Кожен птах і кожен вітер підписаний окремо.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Сонет «Літо», надрукований перед нотами
Перед нотами в зошиті соліста стоять чотири сонети, по одному на кожну пору року. Ліворуч від рядків - великі літери. Ті самі літери стоять над нотами: так видно, якого рядка стосується музика.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Карел Фабріціус, «Щиглик», 1654
Ось птах, якого Вівальді підписав у нотах: «Il Gardellino», щиглик. Картину написав голландський художник Карел Фабріціус 1654 року, за сімдесят років до «Пір року» й далеко від Венеції. Ми показуємо її, бо це найвідоміший щиглик у живописі, і птаха тут добре видно.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Про частину
Найдовша частина твору: спека, у якій немає сил рухатися, голоси трьох птахів, легкий вітер, який раптом змінюється холодним північним, і плач селянина, що боїться бурі.
У Вівальді літо - не відпочинок. Для селянина це пора, коли одна гроза може знищити врожай, і всі три частини «Літа» ведуть до цієї грози: тут її бояться, у другій частині вона гримить удалині, у третій приходить. Тому «Літо» найтривожніше з чотирьох концертів.
Почуйте це
Місця, які варто почути окремо
0:00 – 0:23
Спека
у нотах Languidezza per il caldo
Тихо, з паузами, без мелодії. Кожна коротка фраза починається із запізненням, ніби на рух бракує сил. У нотах над цим написано: «млявість від спеки».
Те саме в іншій порі року
Ця спека повернеться взимку
Мляву музику спеки ми почуємо ще раз наприкінці Зими. Там нею позначено сирокко - теплий вітер із півдня.
Варто знати
Борей - не вигадка поета. У Венеції так називають бору: сухий холодний вітер із північного сходу, що налітає поривами. Улітку він буває рідко, тому в сонеті приходить «раптом».
Щиглика Вівальді зобразив щонайменше тричі: тут, на скрипці, і ще у двох концертах із флейтою, які так і називаються - «Il gardellino», «Щиглик».
У «Весні» птахи безіменні. Тут сонет називає трьох: зозулю, горлицю й щиглика. Горлиця - справді літній голос: вона прилітає пізно навесні, а до осені вже відлітає.
Зозуля тут - не просто літній птах. Дослідник Пол Еверетт, автор книжки про ці концерти, нагадує давнє повір'я: хто почує зозулю раніше за солов'я, тому не пощастить у коханні. У «Літі» першою співає саме зозуля, і Еверетт чує в цьому передвістя лиха.
Плач селянина Пол Еверетт називає одним із найсміливіших місць у музиці того часу. Він же звертає увагу на слово: в сонеті стоїть «villanello», зменшувальна форма, і її часто перекладають як «пастушок». Але плаче дорослий чоловік, у якого буря може забрати врожай.
Щиглик - один із найчастіших птахів італійського живопису. Орнітолог Герберт Фрідман нарахував 486 картин із ним у 254 художників, і більшість із них італійці. Найчастіше птаха тримає в руці немовля Ісус.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.