Осінь III: текст і переклад
Сонет із друку 1725 року, рядок за рядком, з перекладом. Літери - ті самі, що стоять над нотами.
- I cacciator alla nov’alba à caccia Con corni, Schioppi, e canni escono fuoreНа новому світанку мисливці виходять на лови з рогами, рушницями й собаками.Увесь оркестр - мисливці виїжджають на світанку.У нотах над цими тактами: «La Caccia»
- Fugge la belva, e seguono la traccia;Звір тікає, а вони йдуть по сліду;Соліст трійками нот - звір тікає.У нотах над цими тактами: «La Fiera che fugge»
- Già sbigottita, e lassa al gran rumore De’ Schioppi e canni, ferita minacciaуже переляканий і виснажений гуркотом рушниць і собак, поранений, він ще погрожує,Залпи дуже швидких нот в оркестрі - рушниці й собаки.У нотах над цими тактами: «Schioppi, e Cani»
- Languida di fuggir, mà oppressa muore.знесилений втечею, та, загнаний, гине.Соліст дедалі коротше й нижче - звір знесилений.У нотах над цими тактами: «La Fiera fuggendo muore»
Натисніть «Грати» або пробіл: на сцені засвітяться ті, хто грає цієї миті, а тут з'явиться рядок сонета. Поки тиша, натисніть на будь-яку групу, щоб дізнатися, хто це.
Ноти 1725 року: полювання
Третя частина «Осені» в зошиті соліста. Вона починається посеред рядка, одразу після повільної частини.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Ноти 1725 року: кінець полювання
Останні рядки «Осені» в зошиті соліста.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
П'єтро Лонґі, «Полювання на зайця»
Картину написав венеційський художник П'єтро Лонґі близько 1755-1760 років, через три десятиліття після «Пір року». На ній те, що перелічує сонет: рушниці й собаки. Хто полює у Вівальді, сонет не каже; у Лонґі це пани зі слугами.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Про частину
Полювання на світанку: мисливці з рогами, рушницями й собаками женуть звіра, доки він не впаде.
Соліст тут грає обидві сторони. Спершу він - мисливський ріг, потім - звір, що тікає. Наприкінці повертається весела мелодія мисливців: для них це вдалий ранок.
Почуйте це
Місця, які варто почути окремо
0:01 – 0:20
Виїзд
у нотах La caccia
Мелодія всього оркестру: мисливці виходять на світанку.
Варто знати
Сонет не каже, на кого полюють: там лише «la fiera» - дикий звір. Оленя, якого часто згадують у концертних програмках, у тексті немає.
У збірці, де надруковано «Пори року», є ще один концерт про полювання - «La caccia». У ньому ті самі сигнали рогів і ті самі трійки нот.
Збірку, до якої входять «Пори року», Вівальді присвятив чеському графові Венцелю фон Морцину. Граф тримав у Празі власний оркестр, і двоє музикантів, що грали там на рогах, носили ліврею лакеїв. Дослідник Вацлав Капса вважає мисливську музику збірки знаком того, що Вівальді знав смаки графа.
У першій частині святкували селяни. Полювання з рогами, рушницями й собаками було розвагою панів. Хто саме мисливці, сонет не каже, але дослідники чують тут зміну товариства: замість сільської грубості - вправність.
Джеймс Джейкобс, ведучий американського радіо класичної музики, радить зауважити, як скрипка в «Порах року» постійно міняє ролі: щойно була сплячим пастухом - і вже звір.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.