Весна I: текст і переклад
Сонет із друку 1725 року, рядок за рядком, з перекладом. Літери - ті самі, що стоять над нотами.
- Giunt’è la Primavera e festosettiПрийшла весна, і святковоУвесь оркестр. Перша мелодія звучить лише тут; друга, одразу за нею, повертатиметься як приспів.У нотах над цими тактами: «ритурнель, увесь оркестр»
- La salutan gl’Augei con lieto canto,вітають її птахи веселим співом,Соліст і дві скрипки з оркестру: три птахи перегукуються. Решта мовчить.У нотах над цими тактами: «Canto de gl’Uccelli»
- E i fonti allo spirar de’ Zeffiretti Con dolce mormorio scorrono intanto:а струмки під подихом легких вітерців тим часом біжать із лагідним дзюркотом.Скрипки тихо, дрібними хвилями: струмок.У нотах над цими тактами: «Scorrono i Fonti»
- Vengon’ coprendo l’aer di nero amanto E lampi, e tuoni ad annuntiarla eletti.Укривають небо чорним плащем блискавки й громи, яким доручено сповістити про неї.Оркестр швидко повторює одну ноту - грім; стрімкі пробіжки соліста вгору - блискавки.У нотах над цими тактами: «Tuoni»
- Indi tacendo questi, gl’Augelletti Tornan’ di nuovo al lor canoro incanto:А коли вони змовкають, пташки знову беруться за свій чарівний спів.Птахи повертаються, але звучать тепер сумніше, ніж до грози.У нотах над цими тактами: «Canto d’Uccelli»
Натисніть «Грати» або пробіл: на сцені засвітяться ті, хто грає цієї миті, а тут з'явиться рядок сонета. Поки тиша, натисніть на будь-яку групу, щоб дізнатися, хто це.
Ноти 1725 року: початок «Весни»
Рукопису Вівальді не збереглося. Найдавніше, що маємо, - перше видання, надруковане в Амстердамі 1725 року. Це сторінка із зошита соліста: над нотами стоять літери й рядки сонета, тож скрипаль бачив, що саме він зараз зображає.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Сонет «Весна», надрукований перед нотами
Перед нотами в зошиті соліста стоять чотири сонети, по одному на кожну пору року. Ліворуч від рядків - великі літери. Ті самі літери стоять над нотами: так видно, якого рядка стосується музика.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
Мапа Венеції, 1729 рік
Так виглядала Венеція за життя Вівальді. Мапу склав Лодовіко Уґі, надрукували її 1729 року, через чотири роки після нот «Пір року». Її вважають першою мапою міста, складеною за обмірами на місці. Це не сторінка нот: тут видно, де Вівальді жив і де працював. Наблизьте мапу, щоб прочитати назви.
Торкніться ділянки на сторінці або пункту в списку.
_for_the_views,_Iconografica_Rappresentatione_della_Inclita_Citt%C3%A0_di_Venezia,_1729,_NGA_151050.jpg){kind=link}
Про частину
Весна починається мелодією, яку грає весь оркестр. Далі по черзі йдуть події із сонета: птахи, струмок, коротка гроза і знову птахи.
Швидкі частини «Пір року» збудовано як пісню з приспівом. Приспів грає весь оркестр, а між його поверненнями соліст і кілька музикантів показують те, про що йдеться в рядку сонета. Тут цю будову чути найкраще, тому її варто запам'ятати з першої частини.
Почуйте це
Місця, які варто почути окремо
0:00 – 0:16
Початок, який знають усі
Цю мелодію ви, найімовірніше, чули багато разів. У самій частині вона звучить лише тут, на початку: спершу голосно, потім тихіше. Далі вона не повертається.
Те саме в іншій порі року
Так само починається Осінь
Початок Осені збудовано за тим самим зразком: коротка мелодія всього оркестру, голосно й одразу тихіше. Навесні святкують птахи, восени - селяни.
Варто знати
25 листопада 1730 року французький король Людовик XV попросив зіграти йому «Весну». Королівських музикантів на тому концерті не було, тому скрипалеві Жану-П'єру Ґіньйону акомпанували принц, граф і ще кілька придворних. У Парижі «Весну» тоді грали вже третій рік, і вона трималася в програмах ще кілька десятиліть.
Мелодію, якою починається «Весна», Вівальді вжив ще раз в опері «Джустино» (Рим, 1724). Там вона звучить, коли з неба в яскравому світлі спускається богиня Фортуна. Для самого Вівальді це була музика урочистої появи.
1775 року «Весну» переклав для однієї флейти, без жодного супроводу, Жан-Жак Руссо - філософ, який заробляв на життя переписуванням нот. Від першого друку минуло п'ятдесят років, а в Парижі цю музику ще видавали й грали.
Паризький композитор Мішель Корретт у 1760-х роках зробив із «Весни» твір для хору з оркестром. На музику Вівальді там співають псалом, що починається словами «Хваліте Господа з небес». Так із концерту про весну вийшов твір на слова з Біблії.
Гроза в «Порах року» буває чотири рази, і ця - єдина, що швидко минає. Решта - у «Літі»: у першій частині її бояться, у другій грім чути здалеку, у третій буря приходить.
Скрипаль Деніел Гоуп про початок цієї частини: «Коли починається "Весна", скрипки передають одна одній пташиний спів. Те, що скрипка може співати як птах, мабуть, і було першим, що мене вразило».
У Гамбурзі 2019 року оркестр зіграв «Пори року», змінені за даними про клімат. У пташиному місці «Весни» нот стало на п'ятнадцять відсотків менше: приблизно стільки видів птахів, за розрахунком авторів, зникло від часів Вівальді.
Розмова
Що почули ви
Поділіться враженнями від почутого, емоціями або просто думками вголос.
Це потрібно лише для підпису під коментарем. Пошту ми не показуємо нікому.
Тут поки тихо. Ваша думка буде першою.